Молодь спізнюється через невпевненість, а люди похилого віку – через самовпевненість. Це довели дослідники зі США, які опублікували результати свого експерименту в Journal of Experimental Psychology. Вони зібрали студентів та людей за 60 та запропонували всім пройти короткий тест. При цьому половина кожного вікового гурту робила його під музику, а інша – ні. Потім обом групам дали 20 хвилин з умовою, що вони зберуть пазл і ще залишать достатній час для повторного проходження того самого короткого тесту. Виявилося, що молодь, яка заповнювала тест під музику, найточніше визначила відрізок часу, який потрібно залишити після пазла на тест. Вчені вважають, що це пов'язано із використанням зовнішніх маркерів часу – тривалості пісень. Саме вони допомогли молодшим хлопцям зорієнтуватися. Решта з часом суттєво помилилася. Молодь – тому, що в них ще недостатньо досвіду, щоб точно налаштувати «внутрішній годинник», тобто інтуїтивне та об'єктивно точне сприйняття перебігу часу. А ось літні, навпаки, саме через те, що звикли прислухатися до свого «внутрішнього годинника». У зрілі роки через накопичений досвід цей механізм працював у них без осічок. Але сприйняття часу з віком серйозно змінюється через фізіологічні та психологічні особливості. Внутрішній годинник починає збоїти. Тому вчені радять після 60 повертатися до «добре забутого старого» – використання для оцінки часових відрізків зовнішніх маркерів.